22 січня 1918 року було проголошено незалежність України Четвертим Універсалом УНР.
Тому, 30 червня 1941 року у Львові урядом Ярослава Стецька було проголошено про відновлення незалежності України.
У 1991 році в Україні забули про тяглість й оголосили Нову незалежність.
Без історичної тяглості вся наша боротьба за незалежність перетворюється на сепаратизм. Інакше кажучи, всі ідеологеми московсько-більшовицької комуни будуть непохитними, а ми втрачаємо місце господаря на власній землі.
Для ворога й окупанта то є позитивом, а для українців - імперський зашморг, на якому тримають непокірну Україну й створюють відповідний образ у світі.
Четвертий Універсал робить легітимною боротьбу всіх організацій й осіб, а окупанта та тих, хто йому прислужував - ворогами! Тоді постає питання про окупацію України, псевдо героїв, нагороди окупанта, суди окупанта, тощо.
Слава Україні!
Спочатку прочитавши це, мене мучала думка: "Як це наша незалежність нова?". Та якщо поглянути на це з іншого боку розумієш. Якби незалежність була таки спадкоємна з часів її відновлення Ярославом Стецьком, хіба б могли на 20-му році незалежності точитися дискусії про таких героїв України як Бандера, Стецько, Шухевич?
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.