пʼятниця, 14 жовтня 2011 р.

Коли відчуєш відповідальність за власне місто

Більшість проблем місцевих та державного рівня у нас пов'язано власне байдужістю біомаси,

бо поки громадянами назвати пасивне стадо якось язик не повертається. Цікаву думку з цього приводу прочитав на інтернет-шпальті газети "ДЕНЬ". Очевидно, хто платить, той вимагає якісного товару чи послуги...

Коли працедавець платить податки за робітника, останній ніколи не відчує себе платником податків, тобто громадянином. І навпаки: віддавши особисто ті, що вже побували в руках, 600—700 гривень понад кожну тисячу, у кожної людини постане цілком зрозуміле запитання: куди йдуть кровні гроші і чому не видно віддачі від цього?

Це будуть запитання до мера міста і депутата, до глави пенсійного фонду і президента країни. І, нарешті, у кожного з’явиться можливість сказати знахабнілому чиновникові або байдужому правоохранителю або судді: «Ти живеш моїм коштом, отже...»

І через рік ми не впізнаємо наше суспільство.

Справа не в техніці цього процесу — банкіри й мобільні оператори вже все це можуть — а в принципі. Доки «піддані» — тобто ті, що платять дань, не стануть громадянами — тобто платниками податків, які наймають собі за свої гроші мера, міліціонера, вчителя, міністра, депутата чи прем’єра, — розмова про європейські демократичні цінності залишатиметься красивою казкою з потойбічного світу.

 Андрій Клименко  http://www.day.kiev.ua/217636

  А справжні громадяни повинні діяти так, як роблять гарні люди з організації Демократичний Альянс. Дивіться відео http://www.youtube.com/watch?v=1eCzYwpBX6o

Олексій Побережний
РІО Бердичів

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.